Ця ідея прийшла мені настільки спонтанно, що я отямилася вже тоді, коли моя робота була вже закінчена і я несла її у торгівельний центр. Ця робота -Великодня Писанка висотою 90 сантиметрів, і 150 сантиметрів у диаметрі.
Якось у розмові з товаришем я омовилася, як хочеться внести в ці часи хоч натяк на легкість і творчість, про яку вже всі забули. Люди такі сумні, хоча скоро Свято.
Я це зміню!
Працювати над створенням цього арт-об'єкту було абсолютно новою пригодою для мене: до цього я не мала досвіду ані з акриловими фарбами, ані з такого розміру об'єктами в техніці пап'є-маше. Але процес, в який я пірнула, виявився для мене справжньою медитацією.
Найскладнішим було підібрати орнаменти. Я хотіла, аби мовчазні символи заговорили голосно і яскраво. Якимось дивом я прийшла до ідеї Землі, на якій клаптиками збирається об'єднуючий орнамент.
За основу Землі було обрано образи, які викликають у мене німе захоплення - містичні і неймовірні орнаменти Трипільської культури - форми, що були комунікаційними інструментами між поколінням в найдавніші часи - форми про багатство і родючість землі, зоране піся збору врожаю поле, енергію повного місяця і нескінченну енергію руху.
По центру Писанку-Землю огротає килим - типовий елемент декору Західної частини України - це про відчуття дому. Колись урочистий, місцями зношений, він бачив багато гостей, свято народження, трагедію смерті. У цього килима немає початку і кінця, його функція - приймати минуле, нашарювати події, збирати інформацію. Щоб колись по нитці його рознесли по всьому Всесвіту.
Знизу яйце вводять в рух духи-душі-події - інколи оберти потужніші, частіше повторюються. Це елементи примітивного мистецтва, і на мою думку, саме прості, неускладнені речі рухають нами, рухають Землю.
Ця Писанка протягом місяця виставлялася у найбільш відвідуваному Торгівельному Центрі північного Гамбурга. Під час хвилі карантинних заходів це стало виходом з ситуації закритості і від'єднаності мистецтва і глядача. Моя мета була досягнена, неймовірно цьому тішуся.