30 років Незалежності

Існує багато національних свят, і кожна країна маючи за плечима історію, формує відношення до цих свят. Якось я перепитала у своїх німецьких друзів, яке державне свято їм насправді близьке. Мої респонденти приблизно того самого віку, як і я. Майже одноголосно вони відповіли.

Для мене найбільш близьке, вкрай необхідне, урочисте і незамінним є День Незалежності України. Чи то 30-річний вік мені більш близький і зрозумілий, чи то сьогодення спрямовує так відчувати, та цього року було справді особливо. І я неймовірно радію, що саме цей день мені вдалося відзначити з сім'єю на Батьківщині, і взяти участь у урочистій ході у вишиванках з моєю бабусею.




Я поставила сама собі завдання написати роботу до Свята. За збігом обставин, вже мої друзі з Генерального Консульства України в Гамбурзі, написали мені запит, чи готую я щось особливе до цього дня, що можна було б показати українській спільноті і німецьким партнерам. На тому й згодосилися.

У світ вийшло 2 роботи, якими ділюся тут і сподіваюся, не лишать вас без емоцій чи знань:


"Тонкі образи незалежності"

Акварель, акварельний папір, лайнери, 30х42 см


Гарні, вільні, освічені і бесстрашні. Ми поволі крутимо своє колесо. Колесо доль, мрій і сподівань. Лагодимо, спираємося, підганяємо. Це наші образи і наш унікальний шлях.



"Українські лабіринти"

Інтуїтивний живопис. Акварель, акварельний папір, лайнери, 30х42 см


Якось я спостерігала за мухами, які в приміщенні літали геометричними фігурами, різко змінюючи кут польоту. Напевно багато хто помічав це. З”ясувалося, що саме так комахи реагують на потоки холодного повітря і переналаштовуються на тепло. В "Українських лабіринтах", інтуїтивному живописі, певна метафорична сутність знаходиться у теплому середовищі, але все одно рухається хаотично, звертає, опиняється перед стіною, вертає назад, і не спиняється. Завжди недостатньо, потрібно більше, краще, далі.















Останні пости

Дивитися всі

Писанка